Розглянуто проблеми ресоціалізації депривованої особистості, яка переживаючи різноманітні форми обмежень і позбавлень базових екзистенційних потреб і умов для вільного та повносправного розвитку, відчуває своєрідну елімінованість з соціуму та має нагальну необхідність у соціально-психологічній допомозі. У контексті генетичної психології як методологічної парадигми дослідження здійснено теоретико-емпіричне вивчення стану депривованих дітей, у ресоціалізаційній роботі з якими використано розвивальні медіально-рефлексійні технології. Визначено головні структурні компоненти ресоціалізації депривованої особистості, розкрито особливості ресоціалізації девіантної поведінки важковиховуваних підлітків. Увагу приділено психореабілітаційній і реінтеграційній діяльності з вихованцями-суїцидентами пенітенціарного закладу.

Рассмотрены проблемы ресоциализации депривационной личности, которая переживая разнообразные формы ограничений и лишений базовых экзистенциальных потребностей и условий для свободного и полноценного развития, ощущает элиминацию из социума и имеет острую потребность в социально-психологической помощи. В контексте генетической психологии как методологической парадигмы исследования осуществлено теоретико-эмпирическое изучение состояния депривационных детей, в ресоциализационной работе с которыми использованы развивающие медиально-рефлексионные технологии. Определены главные структурные компоненты ресоциализации депривационной личности, раскрыты особенности ресоциализации девиантного поведения трудновоспитуемых подростков. Уделено внимание психореабилитационной и реинтеграционной деятельности с воспитанниками-суицидентами пенитенциарного заведения.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"