Оцінено активність ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) в сироватці крові у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС) у порівнянні з характером і виявом клінічних ознак та метаболічних порушень в разі цього синдрому. Обстежено 94 хворих з МС. Середній вік пацієнтів - (<$E 54~symbol С~1,5>) року. Контрольну групу склали 30 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням. Стать, вік, тяжкість та давність АГ майже однакові з такими головної групи. Усім хворим проведено добове моніторування артеріального тиску (АТ), ЕКГ, ЕхоКС, антропометричне дослідження. В сироватці крові натще визначено рівень загального холестерину (ХС), тригліцеридів, ХС ліпопротеїдів високої щільності. Вміст імунорезистентного інсуліну та рівень глюкози визначено натще, а також через 120 хв після навантаження глюкозою. Активність АПФ у сироватці крові визначали за допомогою спектрофотометричного методу. В осіб з МС активність АПФ достовірно вища <$E ( 38,2~symbol С~2,4 )~roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1 , ~ roman p~<<~0,001>, у порівнянні з такими контрольної групи: <$E ( 20,52~symbol С~1,9 )~roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1>, і здорових людей: <$E ( 18,1~symbol С~1,6 )~roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1>. З наростанням ступеня АГ у хворих МС спостережено достовірне (<$E roman p~<<~0,001>) збільшення активності АПФ (у разі II ступеня - в 1,4 рази та у разі III - в 1,6 рази вища, ніж у випадку I; <$E roman p~<<~0,001>). Найвища активність АПФ була в осіб з нічною АГ: <$E ( 50,3~symbol С~4,6 )~roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1>,

у порівнянні з діперами: <$E ( 32,6~symbol С~4,6 )~ roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1>, і нон-діперами: <$E ( 33,7~symbol С~2,4 )~roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1 , ~ (roman ~p<<~0,01)>. У пацієнтів з МС з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) активність АПФ на 26,0 % вища (<$E roman p~<<~0,05>) у порівнянні з такою у пацієнтів без ГЛШ. Виявлено вірогідне збільшення (<$E roman p~<<~0,05>) активності АПФ у осіб з МС з порушеною толерантністю до глюкози у порівнянні з хворими на цукровий діабет 2 типу: <$E ( 42,5~symbol С~4,0 ) roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1> і <$E ( 33,1~symbol С~1,3 )~ roman мкмоль ~ times ~ roman хв sup -1 ~ times ~ roman л sup -1> відповідно. У пацієнтів з МС і стабільною стенокардією IV і III функціональних класів (ФК) активність АПФ на 116,5 % (<$E roman p~<<~0,05>) і 94,4 % (<$E roman p~<<~0,01>) відповідно вища у порівнянні з пацієнтами зі стабільною стенокардією I ФК. Активність АПФ під час МС залежить від ступеня підвищення AT, тривалості АГ, особливостей добового профілю AT, вияву ГЛШ і супутньої стабільної стенокардії, а також від ступеня порушення вуглеводного обміну.

• Ляшенко Андрій Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Аліна Вікторівна (медичні науки)
• Ляшенко Артем Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Анна Вікторівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"