Досліджено деформований стан і структуру пластичної зони біля вершини тріщини за статичного та малоциклового навантаження аустенітної та ряду мартенситно-старіючих сталей у широкому діапазоні зміни їх міцності та пластичності, що варіюються характером легування та режимами термічної обробки. У межах структурно-механічного підходу до оцінки тріщиностійкості за даними одновісного розтягу зразків без тріщин установлено збільшення розмірних параметрів "зони процесу" руйнування та області інтенсивних структурних змін пластичної зони біля вершини тріщини за умов поступового зростання параметрів структури недеформованого металу, що визначають його пластичність і тріщиностійкість. Конкретизовано окрихчувальні та пластифікувальні метал параметри структури на стадії максимального зміцнення старінням, часткового зниження міцності за перестарювання та фазового <$E alpha~symbol О~gamma >-перетворення. Окреслено напрями подальшого розвитку цих досліджень для визначення структурних умов одночасного підвищення міцності та тріщиностійкості мартенситно-старіючих сталей.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"