Зроблено спробу змоделювати за наземних умов нейтронне опромінення, характерне для вторинного випромінювання в літальних космічних апаратах. З цією метою використано джерело з радіоактивним ізотопом <$E nothing sup 252 roman Cf sub 98>, спектр нейтронів якого, сформований за допомогою водневмісних матеріалів, має моду 1 - 5 МеВ. Показано, що приблизно через добу (22 - 24 год) після опромінення у мишей (<$E n> = 54) спостережено дозо-залежне збільшення швидкості споживання кисню (<$E V sub roman O sub 2>, <$E r~=~0,48,~P~<<~0,001>) та виділення вуглекислого газу (<$E V sub roman CO sub 2>, <$E r~=~0,59,~P~<<~0,001>), яке супроводжується підвищенням активності супероксиддисмутази (<$E r~=~0,34,~P~<<~0,02>), але не каталази печінки. У контрольних мишей (<$E n> = 23) активність каталази позитивно корелює з <$E V sub roman O sub 2> (<$E r~=~0,66,~P~<<~0,001>) і <$E V sub roman CO sub 2> (<$E r~=~0,63,~P~<<~0,001>). Для групи тварин, опромінених дозою нейтронів 2 Гр (<$E n> = 20), такої кореляції немає. Результати аналізу за допомогою тривимірного нелінійного плотингу свідчать про суттєві кількісні й якісні відмінності взаємозв'язків між розглянутими про- й антиоксидантними параметрами в групах контрольних та опромінених мишей.

• Бутенко Геннадій Михайлович (1932–) (медичні науки)
• Тарасов Георгій Григорович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"