Зазначено, що під спостереженням було 22 хворих на акантолітичну пухирчатку (8 захворіли вперше, 14 госпіталізовано в стаціонар у зв'язку з загостренням). Виявлено вміст фібронектину у плазмі крові, сечі, пухирній рідині, а також рівень ПДФ, активність АТ-III. У хворих на акантолітичну пухирчатку зареєстровано гіпофібронектинемію, розвиток якої значною мірою обумовлено відсутністю фібронектину з ексудатом рідини пухирів. Гіпофібронектинемія протікає паралельно з синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. У людей, що довго хворіють лікування за умов стаціонару з використанням глюкокортикостероїдів не призводить до нормалізації рівня фібронектину та усунення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, тоді як у вперше захворілих після лікування за умов стаціонару спостерігалась тенденція до нормалізації рівня фібронектину в плазмі, але зберігаються ознаки гіперкоагуляції. Одержані дані можуть служити основою для розробки підходів щодо медикаментозної корекції виявлених змін.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"