Наведено мінералого-петрографічну та геохімічну характеристику кімберлітів девонського віку. Встановлено їх належність до кімберлітів базальтоїдного типу жерлової фації. Вони мають високий вміст MgO, підвищений - CaO та порівняно низький - TiO2, K2O, P2O5 і, крім того, збагачені когерентними (Cr, Ni, Co) та некогерентними (Nb, Zr, Ta, РЗЕ, Ba, Sr, Th) елементами. За мінеральним складом і геохімічними особливостями ці кімберліти подібні до кімберлітів групи I Південної Африки. В них фіксуються ксеноліти глибинних порід (піропові й ільменітові лерцоліти, еклогіти, олівінові слюдити) та ксенокристали їх мінералів (піроп, пікроільменіт, хромшпінеліди, хромдіопсид). Серед глибинних мінералів ідентифіковано різновиди, які належать до парагенезису дунітів, гарцбургітів, верлітів, зернистих і порфіровидних лерцолітів, олівінових вебстеритів, магнезіальних і магнезіально-залізистих еклогітів. З допомогою відомих геотермометрів і геобарометрів визначено термодинамічні умови їх утворення. Показано, що вони кристалізувались у широкому діапазоні температури (від 700 до 1 380 <$E symbol Р >C) і тиску (від 17 - 20 до 55 - 60 кбар) та є продуктами дезінтеграції порід літосферної мантії графіт- і алмаз-піропової фацій глибинності та, частково, астеносферної мантії. Зроблено висновок про високі перспективи Прип'ятського валу для пошуків родовищ алмазу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"