Показано, що сучасні досягнення біокоагулології відкривають принципово нові можливості для вивчення вікового розвитку, в тому числі й фізіологічного старіння організму. Встановлено, що біокоагуляція - це фізіологічний процес, але під впливом різних хвороботворних агентів він може перетворитися на патофізіологічний і спричинити розвиток пошкоджень структур доорганного рівня організації організму (молекул, надмолекулярних структур, клітинних органел і клітин), що проявляється у вигляді дегенеративно-дистрофічних пошкоджень органів (коагуляційна дистрофія). Процес біорегенерації, навпаки, спричиняє відновлення структури та функцій пошкоджених органів (ліквідує всі прояви коагуляційної дистрофії). Ці два процеси функціонують як єдиний коагуляційно-регенераційний механізм, за допомогою якого генний апарат здійснює свою програму вікового розвитку організму та прикінцевого його етапу - фізіологічного старіння. Процес фізіологічного старіння організму фактично є процесом біокоагуляції (цито-гісто-гемокоагуляції), але він стає процесом старіння лише за умови генетично детермінованого його посилення й істотного переважання над процесом біорегенерації, що має місце тільки в похилому та старечому віці. Переважання біокоагуляції спричиняє накопичення пошкоджень структур організму на різних рівнях його організації, що й проявляється у вигляді вікової коагуляційної дистрофії (старіння організму).

• Монастирський Володимир Анатолійович (1930–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"