Зазначено, що патогенез артеріальної гіпертензії (АГ) - багатокомпонентний процес, який включає збільшення об'єму циркулюючої крові, вазоконстрикцію, гіперактивність симпатичної та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, метаболічні порушення. В рекомендаціях Європейських товариств гіпертензії та кардіологів (EHS-ECS, 2003) наголошено на доцільності комбінування препаратів з різним механізмом дії. У 7-ми рекомендаціях Американського національного комітету (JNC-7, 2003) наголошено, що комбіновану антигіпертензивну терапію слід призначати більшості хворих з рівнем артеріального тиску понад 160/100 мм рт. ст., причому основою комбінації повинні бути тіазидні діуретики. На сьогодні найпопулярнішою є комбінація інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) і діуретика. Відповідно до рекомендацій JNC-7 інгібітори АПФ є препаратами вибору терапії АГ у більшості спеціальних клінічних ситуацій: серцевої недостатності, після інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, цукрового діабету, ураження нирок, церебро-васкулярних ускладнень. Діуретики можна призначати всім хворим з АГ. Ефект цих класів препаратів у відповідних клінічних ситуаціях доведено численними дослідженнями. Таким чином, комбінацію цих класів препаратів можна призначати практично всім хворим з АГ, у тому числі й у разі спеціальних клінічних показань.

• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"