Надано критичний аналіз спроб побудови нової методології науки з використанням пояснювальних концепцій і понять синергетики. Обгрунтовано міркування, що цей концептуальний апарат придатний лише для вивчення вузької області фізичних явищ і його не можна розповсюдити на інші області науки. Стверджено, що дослідження нелінійних об'єктів, як і взагалі будь-які нові в змістовому плані напрями наукових досліджень, не можуть змінити традиційні логіко-методологічні норми наукового опису та стандарти наукової раціональності. Зроблено висновок, що синергетична парадигма, яка закликає враховувати в наукових дослідженнях явище необоротності ("стрілу часу"), є по суті новим наступом історицизму в методології науки, аргументовано розкритикованого у свій час К. Поппером.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"