Вивчено швидкість деструкції "гарячих" частинок і характер вертикальної міграції радіонуклідів у грунті трьох основних біогеоценозів зони ЧАЕС: лісу, поля та болотистої луки заплави Прип'яті. Показано, що понад 90 % радіонуклідів через 6 років після аварії в усіх ценозах знаходяться у верхньому шарі грунту. Максимальною швидкістю деструкції "гарячих" частинок, в цілому дуже повільного процесу, а також міграції та виносу розчинних форм радіонуклідів характеризується найбільш збагачений рослинністю і гумусом алювіально-болотистий грунт луки заплави Прип'яті. У найбіднішому на гумус лісовому дерново-підзолистому грунті швидкість біодеструкції "гарячих" частинок і виносу радіонуклідів є мінімальною, а активність <$E beta >-випромінювальних радіонуклідів з глибиною падає найбільш різко. Активність Cs-137 в кукурудзі була в 1,5 - 2 рази вища, ніж у соняшника. Рівень поглинання Sr-90 кукурудзою на порядок, а соняшником - на два перевищував інтенсивність нагромадження Cs-137.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"