Зазначено, що консервативні методи лікування хронічної післяемболічної легеневої гіпертензії (ХПЕЛГ) мають обмежені можливості, оскільки не усувають причину її розвитку - механічну обструкцію гілок легеневої артерії (ЛА). Однак обмежений характер ураження її русла дає підставу очікувати позитивного наслідку під час хірургічного видалення тромбів і поновлення кровоплину в ЛА. Оцінено ранні результати хірургічного лікування хворих з ХПЕЛГ. З 2001 до 2003 рр. спостережено 47 хворих з діагнозом "ХПЕЛГ": чоловіків - 32 (60,4 %), жінок - 21 (39,6 %) віком 18 - 64 роки (у середньому <$E 48~symbol С~7,4>). Діагноз ставили на підставі клінічних ознак: тахікардії, тахіпное, ціанозу, схильності до артеріальної гіпотензії, акценту II тону над ЛА; даних ЕКГ: ознак перевантаження правих відділів серця; рентгенографії органів грудної клітки: збіднення судинного малюнка легенів, зменшення ретростернального простору, збільшення правих відділів серця, підйому одного з куполів діафрагми, наявності ділянок ателектазу чи плевральних змін; допплер-ЕхоКГ: підвищення систолічного тиску в ЛА (СТЛА) і дилатації правого шлуночка (ПШ); а також даних ангіопульмонографії (АПГ): нерівності контуру судинного русла легенів, наявності ділянок стенотичного звуження головних і часточкових артерій, відсутності заповнення гілок ЛА, нечіткості контурів та "ампутації" часточкових і сегментарних гілок ЛА, катетеризації порожнин серця і ПШ - різкого збільшення загальнолегеневого опору (ЗЛО). Давність клінічних ознак захворювання становила від 8 міс. до 3 років: у середньому (<$E 1,4~symbol С~0,3>) роки. Другий ступінь легеневої гіпертензії (ЛГ) спостережено у 33-х,

третій - у 14-ти пацієнтів. Другий функціональний клас (ФК), за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів, установлено у 2-х (4,3 %), третій - у 19-ти (40,4 %), четвертий - у 26-ти (55,3 %) пацієнтів. Хірургічне лікування проведено у всіх пацієнтів. Штучний кровообіг і трансстернальний доступ застосовано до 29-ти (61,7 %) хворих з двобічним ураженням головних гілок і стовбура легеневої артерії. У 18-ти (38,3 %) хворих з однобічним ураженням тромбендартеректомію виконано за допомогою торакотомії на боці ураження. У післяопераційний період призначено гепарин протягом 5 діб, надалі - непрямі антикоагулянти (до 4 - 5 міс.). Протромбіновий індекс підтримували на рівні 45 - 55 %. Ефект оперативного лікування простежено у 41-го (87,2 %) пацієнта в термін до одного року: у середньому (<$E 10~symbol С~1,3>) міс. Летальних випадків за період спостереження не було. Статистичну обробку результатів проведено за допомогою методу Стьюдента. Завдяки відновленню кровоплину у ЛА і її гілках через (<$E 10~symbol С~1,3>) міс. після операції достовірно знизився СТЛА з (<$E 70~symbol С~16>) до (<$E 41~symbol С~9>) мм рт. ст., або на 42,5 % (<$E roman p~<<~0,05>). У цьому разі перший ступінь ЛГ констатовано у більшості пацієнтів - 39-ти, або 95,12 %. Аналіз змін гемодинамічних показників засвідчив достовірне (загалом по групі) їх поліпшення у порівнянні з доопераційними. У середньому тиск у ЛА знизився на 56,3 % (<$E roman p~<<~0,05>), що зумовлено зниженням ЗЛО до (<$E 270~symbol С~110>) дин/см/<$E roman с sup -5> (<$E roman р~<<~0,05>). Наразі одержані результати свідчили про досить ефективну

дезоблітерацію русла ЛА. Поліпшення кровоплину в малому колі кровообігу супроводжувалося підвищенням серцевого індексу на 58,3 % (<$E roman p~<<~0,05>). Поліпшення гемодинамічних показників сприяло підвищенню толерантності організму пацієнтів до фізичного навантаження, що виявлялося змінами ФК NYHA. Перший ФК був у 70 %, другий - у 21 % пацієнтів. Зроблено висновок, що дезоблітерація гілок легеневої артерії у хворих із хронічною післяемболічною легеневою гіпертензією забезпечує значне зниження систолічного тиску в ЛА - в цілому на 42,5 % - у 95,12 % оперованих у середньому через (<$E 10~symbol С~1,3>) міс. Зниження СТЛА зумовлене зниженням загального легеневого опору, що сприяє збільшенню серцевого викиду в стані спокою та поліпшенню функціонального класу у післяопераційний період.

• Мішалов Володимир Григорович (медичні науки)
• Осадчий Олександр Ілліч (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"