Проаналізовано роль невербальних комунікативних компонентів у міжкультурній комунікації, а саме - особливості адаптації невербальних компонентів комунікації, які відображено у тексті художнього твору на вихідній (англійській) мові в разі їх переносу в іншу (російськомовну) культуру. В процесі зіставлення відповідних мовних репрезентацій інтонації, міміки, жестів на вихідній мові та мові перекладу виявилено, що для передачі того ж самого обсягу невербальної інформації для російськомовного реципієнта, як і для представника англомовної культури, потрібна модифікація невербальних компонентів на експресивному рівні, що підтверджує положення про більш експресивний комунікативний характер представників слов'янської культури у порівнянні з представниками англомовної культури. Дослідження такого типу є перспективним у плані подальшого вирішення проблем міжкультурної комунікації.

• Солощук Людмила Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"