Одержані при змішуванні <$E roman {MgCl sub 2~cdot~6H sub 2 O}> з водним розчином NaOH пластівчасті кристали Mg(OH)2 набувають під час висушування оригінальної форми - вони згортаються в трубки діаметром 5 - 13 нм і довжиною 100 - 200 нм. У температурному інтервалі основного етапу дегідратації гідроксиду магнію (325 - 470 <$E symbol Р>C) утворюються MgO і нижчий оксид Mg4O3. Кристали оксидів мають пелюсткову форму. Їх розмір складає 40 - 90 нм, а товщина <$E symbol Ы~1,7> нм. Із зростанням температури прожарювання вони спікаються та стають однофазними. Формування кубічного габітусу MgO завершується за температури 900 <$E symbol Р>C. Зменшення довжини зв'язку Mg - O і відповідно зростання міжатомної взаємодії у разі переходу від пошестерної координації іонів магнію, щодо OH-груп у Mg(OH)2 (<$E 2,1518~roman A back 55 up 35 symbol Р>), до октаедричного оточення іонів магнію в MgO для оксиду магнію (<$E 2,1157~roman A back 55 up 35 symbol Р>) і далі до почетвереного оточення частини іонів магнію в Mg4O3 (<$E 2,013~roman A back 55 up 35 symbol Р>), проявляється в ІЧ-спектрах зростанням частоти валентних коливань вказаного зв'язку. Вища частота коливань поверхневих гідроксильних груп в Mg4O3 (3 720 <$E roman см sup -1>) у порівнянні з частотою гідроксилів MgO (3 700 <$E roman см sup -1>) вказує на більш основні властивості нижчого оксиду магнію.

• Миронюк Іван Федорович (фізико-математичні науки)
• Челядин Володимир Любомирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"