Відзначено, що в розсипах та осадових породах України відомі численні знахідки алмазів різних генетичних типів, серед яких 95 - 99 % представлено кристалами, що є типовими для мантійних джерел. За співвідношенням кристалів та їх уламків, а також з урахуванням впливу місцевого джерела відомої потужності (Білилівська астроблема) на зростання частки імпактних алмазів у Зеленоярському розсипищі, зроблено мінімальну оцінку кількості алмазів у корінних джерелах Українського щита, що були зруйновані під час формування осадового чохла - <$E 10 sup 12> кар. Доведено, що найімовірніше формування алмазоносних розсипів йшло переважно безпосередньо з корінних джерел мантійних алмазів, а не з проміжних колекторів. Наведено приклади помилок, що їх припускаються під час пошуків родовищ алмазу через ігнорування його типоморфних ознак і відповідно невірне визначення генезису алмазів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"