Відзначено, що у дослідженнях Iмаї та інших (1992 - 2002) модуляційні доріжки Юпітера тлумачаться як розсіювання на неоднорідностях плазмового тору Іо, витягнутих уздовж магнітного поля. Але доріжки зі зворотним (відносно обертання тору Іо) дрейфом за частотою залишалися загадкою. Показано, що витягнуті уздовж магнітного поля неоднорідності магнітосферної плазми, розташовані на малих висотах над іоносферою Юпітера, формують саме зворотний знак дрейфу модуляційних доріжок. Новий, більш коректний алгоритм використано для комплексної інтерпретації частотних дрейфів доріжок на емпіричній діаграмі Й. Й. Ріїхімаа (1979). З'ясовано, що усі кластери точок на цій діаграмі вдається пояснити у межах застосованої моделі, а кут розкриття конуса декаметрового радіовипромінювання складає приблизно 70<$E symbol Р>.

• Архіпов Олександр Володимирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"