Проаналізовано процеси в електроліті та плазмовому шарі, що утворюється між рідким електродом - катодом і твердою поверхнею виробу. Запропоновано метод електролітно-плазмового гартування (ЕПГ), де утворення та підтримку плазмового шару стабілізують шляхом періодичного підвищення та зниження електричної напруги. Зміна часу підключення підвищеного електричного потенціалу та його величини надає можливість керувати швидкістю нагрівання й охолодження поверхні виробу в діапазоні від 20 до 500 <$E symbol Р>C/с. Це забезпечує можливість формування загартованих шарів, які мають товщину в діапазоні 0,1 - 10 мм. З використанням методів резерфордівського зворотного розсіяння, пружного резонансу ядерних реакцій на протонах, рентгеноструктурного аналізу, растрової електронної мікроскопії з мікроаналізом вивчено процеси масоперенесення, легування та гартування на внутрішній і зовнішній поверхнях виробу. Показано, що поверхневий шар можна легувати електронами W, Cu, Cr. Рельєф поверхні покриття має широку шорсткість. Виявлено нерівномірне зміцнення за глибиною модифікованого шару за рахунок утворення різних фаз: Fe, Fe3O4, Cr, FeCr, Fe2O3 тощо. Визначено коефіцієнти масоперенесення для W і Cu. Область застосування ЕПГ - це внутрішні циліндричні поверхні, деталі типу ролик (валок), ножі та пилки в металургії, зокрема в чорній, в сільськогосподарській промисловості та замки бурових установок у нафтовій промисловості.

• Погребняк Анатолій Дмитрович (фізико-математичні науки)
• Тюрін Юрiй Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"