Установлено взаємозв'язок патогенетичних механізмів пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного гепатиту (хронічного неспецифічного реактивного і хронічного токсичного), що має характер синтропії, обтяжуючи клінічний перебіг основного та супутніх захворювань. Обгрунтовано необхідність диференційованого підходу до лікування сукупної патології із застосуванням на тлі антихелікобактерних комплексів сучасних гепатопротекторів - гепабене (силімарин у сполученні з фумарією) і цитраргініну (аргінін і бетаїну цитрат), що дає змогу швидше досягти клініко-ендоскопічної ремісії пептичної виразки дванадцятипалої кишки та покращання клініко-біохімічних показників хронічного гепатиту. Доведено нормалізуючий вплив цитраргініну на детоксикаційну та білоксинтезувальну функції печінки у хворих на хронічний токсичний гепатит, зокрема в разі пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного гепатиту. За біліарної дискінезії гіпотонічно-гіперкінетичного типу у таких хворих засобом вибору серед гепатопротекторів рослинного походження є гепабене, що зумовлено сполученням мембраностабілізувальної дії на гепатоцити силімарину та нормалізуючим впливом фумарії на холерез і літогенні властивості жовчі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"