За допомогою методів УЗД і багатомоментного дуоденального зондування оцінено вплив ліволіну форте на гіпомоторну дискінезію жовчного міхура та частоту біліарного сладжа. Пацієнтів розділили на дві групи: перша одержувала препарат "Ліволін форте", а друга (контрольна) - "Карсил". До лікування гіпомоторна дискінезія жовчного міхура була у (<$E 62,9~symbol С~9,2>) % пацієнтів 1-ї групи та (<$E 76,5~symbol С~10,2>) % 2-ї групи; частота біліарного сладжа діагностувалася у (<$E 59,3~symbol С~9,4>) і (<$E 58,8~symbol С~11,9>) % пацієнтів відповідно. Після лікування гіпотонія жовчного міхура виявлена у (<$E 18,5~symbol С~7,4>) % (<$E roman P~<<~0,01>) пацієнтів 1-ї групи і (<$E 52,9~symbol С~12,1>) % (<$E roman P~>>~0,05>) 2-ї; біліарний сладж у (<$E 29,6~symbol С~8,7>) % (<$E roman P~<<~0,05>) та у (<$E 47,06~symbol С~12.1>) % (<$E roman P~>>~0,05>) відповідно. Таким чином, ліволін форте зменшує частоту гіпомоторної дискінезії жовчного міхура та виявлення біліарного осаду в його порожнині, що вказує на коригувальну дію препарату на фізико-хімічну нестабільність міхурової жовчі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"