РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000133815<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Коваль Е. А. 
Оценка эффективности применения флавоноида кверцетина при остром инфаркте миокарда в отдаленный постинфарктный период / Е. А. Коваль, Р. В. Прог // Серце і судини. - 2003. - № 4. - С. 72-78. - Библиогр.: 24 назв. - рус.

Вивчено вплив флавоноїду кверцетину в гострому періоді інфаркту міокарда (ІМ) на виживання пацієнтів і функціональний стан міокарда протягом першого року після ІМ. Обстежено 110 хворих (з них 99 чоловіків) у терміни 3,6 і 12 місяців після першого гострого неускладненого Q-IM віком (<$E 52,2~symbol С~9,1>) року. 30-м пацієнтам (група I) у перші 5 діб ІМ додатково до базисної терапії (<$E beta>-адреноблокатори, нітрати, інгібітори АПФ, аспірин, гепарин) призначали внутрішньовенно кверцетин. 80 пацієнтів, які одержували лише базисну терапію, увійшли в групу контролю (група II). Групи були зіставні за статтю, віком і локалізацією ІМ. Протягом усього періоду спостереження практично всі хворі в обох групах одержували терапію <$E beta>-адреноблокаторами й інгібітори АПФ у максимально переносних дозах. Основними завданнями функціональних досліджень стали: оцінка систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), виявлення резидуальної ішемії міокарда, електричної нестабільності міокарда, оцінка вегетативного балансу. Протягом періоду спостереження померло 3 (10,0 %) пацієнти з групи, які одержували кверцетин, і 9 (11,3 %) з групи контролю. У групі I спостерігалося 5 (16,6 %) випадків повторного нефатального ІМ, а в II - 17 (21,2 %), стабільної стенокардії у 5-ти (16,6 %) і 32-х (40,0 %) пацієнтів, відповідно. Госпіталізація у випадку застійної серцевої недостатності сталася у 4-х (13,3 %) пацієнтів з I групи і у 27-ми (33,7 %) з контрольної. Достовірна різниця між групами спостерігалась тільки щодо кількості пацієнтів зі стенокардією (<$E roman p~<<~0,05>). Враховуючи невеликий обсяг вибірки в дослідженні, об'єднано серйозні

кардіальні "випадки" (смерть, повторний нефатальний ІМ і госпіталізація з приводу серцевої недостатності). У групі I зареєстровано 12 таких "випадків", у групі II - 53. Це розходження виявилося статистично достовірно (<$E roman p~<<~0,05>). Дванадцятимісячне виживання без проявів серйозних коронарних "випадків" було достовірно кращим у групі, яка одержувала кверцетин (<$E roman p~<<~0,05>). За даними ЕхоКГ, навантажувального тесту, добового моніторування ЕКГ, аналізу варіабельності серцевого ритму в динаміці відзначено позитивний вплив терапії кверцетином на процеси післяінфарктного ремоделювання, стан діастолічної функції ЛШ і зменшення електричної нестабільності міокарда. Пацієнти з цієї групи мали кращу толерантність до фізичного навантаження та ліпші показники вегетативного балансу у віддаленому післяінфарктному періоді. Введення кверцетину в лікування ІМ у перші 5 діб захворювання сприяє зменшенню частоти розвитку стенокардії та кількості серйозних кардіальних "випадків". Застосування кверцетину позитивно впливає на стан систолічної та діастолічної функцій ЛШ і ступінь симпатоадреналової активації, сприяє поліпшенню працездатності і зменшенню електричної нестабільності міокарда. Цей ефект проявляється у віддаленому післяінфарктному періоді, незалежно від прийому базисної терапії (<$E beta>-адреноблокатори, інгібітори АПФ).


Ключ. слова: кверцетин, постинфарктный период, функциональное состояние сердца
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-52

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського