Урсуленко В. И. Постинфарктный разрыв межжелудочковой перегородки. Проблемы хирургического лечения / В. И. Урсуленко, А. В. Руденко, В. П. Захарова, М. Ю. Атаманюк, В. Н. Клюзко // Серце і судини. - 2003. - № 4. - С. 47-52. - Библиогр.: 8 назв. - рус.Вивчено головні причини смерті хворих з післяінфарктним розриванням міжшлуночкової перегородки (РМШП) і визначено шляхи поліпшення результатів хірургічного лікування цього ускладнення. Обстежено 31-го хворого (21 чоловіка і 10 жінок) з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і РМШП, які лікувалися в кардіологічних відділеннях 7-ми лікарень Києва та регіонів України з 1997 до 2002 рр. Вік хворих був у межах від 43-х до 67-ми років (у середньому <$E 49~symbol С~5,3>). РМШП виник на 3 - 12-у добу від моменту розвитку ГІМ (у середньому <$E 4,8~symbol С~1,2>). В Інституті серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України прооперовано 15 хворих (I група), 16 - померли в клініках, де їх лікували, в найближчі дні після РМШП від прогресуючої серцевої недостатності (II група). Операцію виконано з використанням штучного кровообігу, помірної гіпотермії та кардіоплегічного захисту міокарда. Всім хворим виконано пластику дефекту МШП синтетичною латкою й аортокоронарне шунтування (АКШ). У 9-ти випадках додатково проведено аневризмографію стінки лівого шлуночка. Оперували в строки від 12 до 120-ти діб від РМШП, у середньому (<$E 55,9~symbol С~31,9>) доби. РМШП у 15-ти хворих локалізувалося в передній її частині (переднє РМШП), у 16-ти - в задній (заднє РМШП) відповідно до локалізації ГІМ. Розміри дефектів у разі переднього та заднього РМШП були практично однаковими - (<$E 2,8~symbol С~1,4>) см у діаметрі й не залежали від кількості оклюзованих КА (<$E roman p~>>~0,05>). Хворі II групи померли в строки від 1 до 28 діб від моменту РМШП, у середньому (<$E 9,4~symbol С~7,1>) доби. Головною причиною їх смерті стала гостра та застійна серцева недостатність - 14 (87,5 %) хворих. У I групі померли 5 хворих (33,3 %), яким операцію виконано до 1,5 міс. після РМШП. Під час операції, виконаної після 45-ти діб після РМШП, летальних випадків не було (<$E roman p~<<~0,05>). Головною причиною летальних випадків у хворих I групи стала гостра серцева недостатність. Ефективність хірургічного лікування в пізніші строки з РМШП багато в чому пов'язана з розростанням після 1,5 - 2 міс. щільної фіброзної тканини по краях дефекту МШП і його зони. Це дає змогу закрити дефект латкою без великого ризику її відривання та прорізування швів. Головною причиною смерті хворих з РМШП є гостра або застійна серцева недостатність (87,5 % випадків). Щоб поліпшити результати хірургічного лікування таких хворих, доцільно за допомогою активної медикаментозної терапії серцевої недостатності прагнути відстрочити виконання операції до 6 тижнів і більше після РМШП для поліпшення та стійкої стабілізації стану хворих і завершення утворення фіброзної тканини в ділянці країв дефекту. Ключ. слова: острый инфаркт миокарда, разрыв межжелудочковой перегородки, лечебная тактика, хирургическое лечение, результаты Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|