Відображено динаміку первинної інвалідності внаслідок травм та захворювань опорно-рухової системи зі зростанням рівнів невиробничих травм і захворювань кістково-м'язової системи у працездатному віці; зміни у розподілі первинно визнаних інвалідами за віком та тяжкістю інвалідності, що характеризуються зростанням кількості осіб молодого віку і збільшенням частки інвалідів III групи. Наведено недоліки в організації медичної допомоги та реабілітації постраждалих від травм, внаслідок яких на встановлення інвалідності впливають не тільки тяжкість травми, але численні ускладнення. Через недостатнє виконання реабілітаційних заходів під час перебування на інвалідності тільки у 16,5 % інвалідів відбувається повна або часткова реабілітація.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"