В основу покладено спостереження за 189-ти хворими, у яких крайові та внутрішньоосередкові резекції кістки поєднували з кріодеструкцією та алопластикою пострезекційного дефекту. Використання кріодеструкції та трансплантації кісткової тканини переслідує такі цілі: зруйнувати кісткові клітини поза зоною візуального маніпулювання, запобігти виникненню рецидивів, повноцінно замістити кістковий дефект, збудити репаративний остеогенез, відновити органотипічну форму та структуру кістки. Виявлено деякі рентгенологічні особливості в репаративній регенерації кістки. Кріохірургія є перспективним методом в лікуванні пухлин і пухлиноподібних уражень кісток. Структурні змінення пострезекційного дефекту після кріодеструкції та алопластики постають як загальнобіологічний процес, підпорядкований певним закономірностям. Клініко-рентгенологічне спостереження показало, що алотрансплантати у сприймальному ложе легко адаптуються, поєднують в собі механічні якості та високі кісткоутворювальні властивості. Вони є цінним пластичним матеріалом, який дозволяє відновити анатомічну форму кістки з її архітектонікою та відновити функцію сегмента й кістки.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"