Розглянуто можливість застосування феноменологічних класифікацій депресій для диференційної діагностики у відповідності до запропонованого А. Б. Смулевичем поділу депресій на позитивну та негативну афективність. З метою зменшення вірогідності розвитку фармакорезистентних форм і станів неповної або неякісної ремісії запропоновано схеми ініціального призначення антидепресанта (АД) у відповідності з основним клінічним синдромом. У разі переважання основного синдрому з групи позитивної афективності виправданим є призначення СІЗЗС або ТЦА (залежно від переносимості та необхідної потужності дії на гіпотимію) з виділенням в окрему підгрупу депресій з коморбідними тривожними, фобічними й обсессивними розладами з переважним призначенням АД з високим анксіолітичним потенціалом, наприклад, Паксила, або одночасного призначення інших СІЗЗС разом з анксіолітиками або транквілізаторами. Переважання анестетичної, ангедонічної або анергічної симптоматики, що відносяться до сфери негативної афективності, потребує ініціального призначення Велбутрина.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"