У 62-х спортсменів високого класу, що спеціалізувалися на циклічних видах спорту, і в 20-ти практично здорових досліджуваних, котрі не займалися спортом цілеспрямовано (контрольна група), визначено концентрацію серотоніну, а також гістаміну в плазмі крові. В обстежуваних спортсменів концентрація серотоніну (в середньому <$E 109~symbol С~11> нг/мл) перевищувала на 33 % (<$E P~<<~0,05>) відповідний показник у контрольній групі (<$E 82~symbol С~13> нг/мл). Рівень серотоніну в плазмі виявляв певну кореляцію з динамікою спортивних результатів на тлі однакових тренувальних навантажень, частотою серцевих скорочень у досліджуваних у стані спокою та фазі тренувального процесу. Після фізичного тест-навантаження (велоергометричного тесту) рівень серотоніну в крові дещо знижувався, причому це падіння було тим меншим, чим кращою була адаптація до тривалих навантажень. Обговорено можливість того, що серотонін, який циркулює в кровоносному руслі, певним чином впливає на "центральні ефекти" даного моноаміну (реакції, що реалізуються системами серотонінергічних нейронів, і нейроендокринну активність епіфіза), незважаючи на те, що гемато-енцефалічний бар'єр є перешкодою для дифузійного обміну між пулами вказаного моноаміну в крові й тканинах мозку.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"