Зроблено спробу обговорити сучасний стан теорії високотемпературної надпровідності (ВТНП). Стисло викладено основні експериментальні результати та теоретичні підходи, запропоновані для їх інтерпретації. Наголос зроблено на одній з найнесподіваніших особливостей високотемпературних надпровідних мідних оксидів - існуванні псевдощілини в їх квазічастинковому спектрі нормальної фази або придушенні щільності станів в околі поверхні Фермі. Представлено теорію фазових флуктуацій параметра порядку, що містить уявлення про надпровідний перехід у купратах як перехід Верезинського - Костерліца - Таулесса, в результаті якого однорідний конденсат не формується. Обговорено особливості фізичних властивостей ВТНП-сполук, які зумовлюють відсутність в них чітко визначених квазічастинок фермі-типу, що випливає з неможливості опису останніх у межах стандартної теорії фермі-рідини Ландау. Підкреслено особливу роль допантів, без яких мідні купрати залишаються не чим іншим, як антиферомагнітними діелектриками.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"