Досліджено впливи стресу, зумовленого дією різних факторів (іммобілізації та примусового плавання), на активність ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ, фермент протеолітичного процесінгу ангіотензину II) у структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС) геміадреналектомованих щурів. Характер стресіндукованих змін активності АПФ залежав від виду стресу; істотніші зміни відбувалися під час застосування жорсткої іммобілізації щурів протягом 1 години. Зміни активності АПФ у структурах ГГАС після іммобілізаційного стресу в геміадреналектомованих щурів (у гіпоталамусі яких знижена базальна активність ендогенної ангіотензинової системи) відрізнялися від стресіндукованої реакції ферменту в інтактних щурів. У геміадреналектомованих щурів спостерігалося також гальмування активності глюкокортикоїдної ланки стрес-системи у порівнянні з такою в інтактних тварин. Здатність інгібітора АПФ каптоприлу та стабільного аналога лейцин-енкефаліну (даларгіну) за умов їх передстресового введення зменшувати стресіндуковану АПФ-реакцію в гіпоталамусі й аденогіпофізі, а також обмежувати прояв реакції надниркових залоз на іммобілізацію розглянуто як свідчення причетності компонентів ангіотензинової та енкефалінової систем до формування реакції ГГАС на стрес у геміадреналектомованих щурів.

• Калинська Леся Михайлівна (філологічні науки)
• Калинська Людмила Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"