Зазначено, що специфіка термодинамічних властивостей алмазу, визначена його аномально низькою ентропією, розглянута у періодичній системі хімічних елементів з застосуванням відомостей про їх термодинамічну стійкість, яка характеризується температурою плавлення простих речовин. Це дозволило зробити висновок про надзвичайно високу метастабільну стійкість алмазу, яка пояснює його синтез з газової фази за умов низького тиску, складні процеси розчинення і збірної перекристалізації під час розвитку кімберлітового магматизму. На цій основі пояснено утворення гігантських кристалів алмазу та його зернистих різновидів (борт, карбонадо), що не зустрічаються у первинних алмазоносних породах (перидотитах, піроксенітах, еклогітах), що вкорінювалися у земну кору з глибинних мантійних магматичних осередків.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"