Розглянуто різні типи молекулярно-генетичних маркерів поліморфізму ділянок ДНК, їх переваги та недоліки, спектри завдань, що вирішуються за їх допомогою. Особливу увагу приділено методам виявлення поліморфізму з використанням послідовностей ретротранспозонів. Вони складають основну частину геномної ДНК еукаріот і виявляються в усіх хромосомах. Ці методи є розвитком відомих методів - RAPD, ISSR і AFLP. Методи IRAP і REMAP дозволили спростити дослідження та зробити ретротранспозони реальними інструментами в генетичному аналізі. Показано, що методи, засновані на аналізі послідовностей, що несуть ретротранспозони, є ефективними інструментами в дослідженні генетичного поліморфізму рослин і тварин.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"