Вивчено зміни ультраструктури аферентних змішаних синапсів маутнерівських нейронів (МН) золотої рибки, пов'язані з двома функціональними станами: довготривалої потенціації (ДП) електротонічної відповіді - штучної форми створення пам'ятного сліду й адаптації (резистенції до втоми) під час рухового тренування - природної форми пам'ятного сліду, який виявляється на нейронному рівні. ДП індуковано в переживаючих зрізах довгастого мозку за допомогою електричної високочастотної стимуляції аферентного входу. Адаптацію вироблено з застосуванням природної вестибулярної стимуляції - щодобових рухових тренувань, модифікуючих моторну поведінку рибок і функцію МН. Припущено, що якщо феномен ДП бере участь у формуванні природної пам'яті, то в разі адаптації, як і за ДП, в аферентних змішаних синапсах мають виявлятися схожі специфічні структурні зміни. Дійсно, в обох випадках у щілинах десмосомоподібних контактів змішаних синапсів на поверхні МН виявлялося дворазове збільшення кількості фібрилярних містків. Як відомо, останні вміщують актинові філаменти, що є провідниками електротонічних катіонних сигналів; тому збільшення кількості містків у разі ДП указує на підвищення ефективності електротонічного зв'язку в змішаних синапсах. Виявлення структурної ознаки ДП, яка має, видимо, таке ж саме функціональне значення і для змішаних синапсів "адаптованих" МН, дає підставу припустити, що ДП є природною властивістю нервової системи. Посилення передавальної функції змішаних синапсів за типом ДП в разі адаптації, очевидно, є компенсаторною

перебудовою, яка дає змогу МН зберігати деякий баланс синаптичних впливів і залишатись одночасно стабільними та пластичними; це необхідно для стійкого функціонування за умов середовища, що змінюються.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"