Наведено результати вивчення хімічного складу, елементів-домішок та оптико-спектроскопічних властивостей магнезіальних і магнезіально-залізистих гранатів та деяких інших верхньомантійних мінералів з ореолів розсіювання в теригенних відкладах північно-західної частини Українського щита. Серед магнезіальних гранатів (піропів) ідентифіковані різновиди парагенезисів олівінових вебстеритів, зернистих лерцолітів (з низьким, помірним і підвищеним вмістом клінопіроксену), порфіровидних лерцолітів, верлітів, гарцбургітів і дунітів. Кількісно різко переважають низько- і помірнохромисті піропи з деплетованих зернистих лерцолітів. За допомогою Ni-термометра та Cr-барометра визначено термодинамічні умови утворення піропів у верхній мантії. Встановлено, що в ореолах розсіювання разом з алмазом зустрічаються піропи та хромдіопсіди, які перебували у рівновазі у широкому інтервалі температури (від 700 до 1 350 <$E symbol Р>C) і тиску (від 20 до 50 кбар). У разі геотерми <$E 40~roman {мВт "/" м} sup 2> це відповідає глибині від 60 до 170 км. Піропи вебстеритового та лерцолітового парагенезисів утворилися у графіт-піроповій фації глибинності, а дуніт-гарцбургітового - у графіт- і алмаз-піроповій фаціях. Найбільш високобаричні (Р ~ 50 кбар) і високотемпературні (T ~ 1 350 <$E symbol Р>C) піропи та субкальцієві діопсиди парагенезису порфіровидних лерцолітів знаходилися у рівновазі, мабуть, у астеносферній недеплетованій мантії. Mg - Fe гранати з ореолів розсіювання належать до еклогітового типу. За складом та оптико-спектроскопічними властивостям серед них виділені різновиди, властиві магнезіальним, магнезіально-залізистим і дистеновим (?)

еклогітам графіт- і алмаз-піропової фацій глибинності. Виходячи з типоморфних особливостей складу та PT-умов рівноваги піропів і хромдіопсидів перидотитових парагенезисів і магнезіально-залізистих гранатів еклогітових парагенезисів, реконструйований розріз верхньої мантії під північно-західною частиною Українського щита. Товщина літосфери тут становить не менше 160 км, а власне верхньої мантії - понад 120 км. Прикорова частина мантії потужністю до 20 км складена переважно еклогітами. Нижче залягають піроксеніти (переважно олівінові вебстерити), а потім зернисті лерцоліти загальною потужністю до 90 км. У нижній частині верхньої мантії переважають гарцбургіти та дуніти потужністю понад 10 км і передбачається наявність еклогітів. Поширення у верхній мантії дунітів, гарцбургітів та еклогітів алмаз-піропової фації глибинності зумовлює перспективи корінної алмазоносності району, пов'язаної з кімберлітами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3,9)418 + Д59(45УКР3,9)45

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"