Обговорено два аспекти теорії взаємодії екситонів з магнітним полем. Перший з них стосується 2D-екситонів у сильному перпендикулярному магнітному полі, коли враховуються тільки два рівні квантування Ландау електронів і дірок, <$E n sub e ,~n sub h~=~0,1>. Це дає можливість існування чотирьох типів екситонів, що характеризуються чотирма комбінаціями двох квантових чисел (<$E n sub e ,~n sub h>), такими, як (0,0), (1,1), (1,0) і (0,1). Їх хвильові функції й енергії визначаються відповідно в першому і другому порядку теорії збурень у недіагональній кулонівській електрон-дірковій взаємодії. Другий аспект присвячено ефекту Ханле за участю квадрупольних поляритонів у кристалі <$E roman {Cu sub 2 O}> в геометрії Фарадея. Час поширення хвильових пакетів двох поляритонів з однією груповою швидкістю передбачається меншим, ніж час дефазування. Періодична залежність інтенсивності світла, що досягла зворотного боку зразка, від магнітного поля характеризується періодом, обернено пропорційним ефективній довжині поширення.

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.314.21

Рубрики:

Екситонне поглинання електромагнітних хвиль

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"