Наведено результати щодо можливості відтворення феномену посткондиціонування в культурі кардіоміоцитів. Після 30 хв аноксії (5 % CO2 та 95 % Ar) до початку 60-хвилинної реоксигенації моделювали посткондиціонування за допомогою трьох циклів реоксигенації тривалістю 1, 3 або 5 хв, що чергувалися з 1, 3 або 5 хв аноксії. Встановлено, що кількість ушкоджених клітин поступово зменшується у разі скорочення періодів реоксигенації та аноксії. За посткондиціонування в режимі 3 рази по 1 хв досягається найбільш виражений протективний ефект - кількість живих клітин збільшується у порівнянні з аноксією-реоксигенацією на 11,5 % (P = 0,002), а кількість апоптотичних, некротичних та аутофагічних зменшується на 42 % (P = 0,04), 40 % (P = 0,05) та 70 % (<$E roman P~<<~0,001>) відповідно. Одержані результати свідчать про те, що посткондиціонування є одним з ефективних методів кардіопротекції, що дозволяє значно зменшити кількість кардіоміоцитів з ознаками запрограмованої чи незапрограмованої клітинної смерті.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"