Aburjania G. D. Generation mechanism and features of propagation of the ULF planetary-scale electromagnetic wavy structures in the ionosphere = Механізм генерації та характеристики поширення структур ультранизькочастотних іоносферних електромагнітних хвиль планетарного масштабу / G. D. Aburjania, J. G. Lominadze, A. G. Khantadze, O. A. Kharshiladze // Косм. наука і технологія. - 2004. - 10, № 5-6. - С. 62-82. - Библиогр.: 56 назв. - англ.Наведено результати теоретичного дослідження генерації та поширення електромагнітних УНЧ-хвиль планетарного масштабу (<$E lambda~>>~1~000> км) у дисипативній іоносфері. Встановлено, що вони генеруються неоднорідностями (широтними варіаціями) геомагнітного поля в іоносфері й обертанням Землі. Хвилі поширюються вздовж паралелей в обох напрямках. У E-області швидкі хвилі мають фазові швидкості 2 - 20 км/с і частоти 0,1 - 100 мГц; повільні хвилі поширюються з швидкостями локальних вітрів і мають частоти 1 - 100 мкГц. У F-області швидкі хвилі мають фазові швидкості від десятків до кількох сотень кілометрів за секунду та частоти 10 - 0,001 Гц. Повільна мода утворюється динамо електричного поля; вона є узагальненням типових хвиль Россбі в іоносфері, яка обертається, та зумовлена ефектом Холла в E-шарі. Швидкі збурення - це нові моди, які асоціюються з осциляціями іоносферних електронів, вмерзлих у геомагнітне поле, та пов'язані з виникненням великомасштабного внутрішнього вихрового електричного поля в іоносфері. Великомасштабні хвилі затухають слабо. Теоретичні характеристики узгоджуються зі спостережуваними характеристиками великомасштабних УНЧ-осциляцій і магнітоіоносферних хвильових збурень. Установлено, що завдяки силі Коріоліса й електромагнітній силі генерація повільних планетарних електромагнітних хвиль на певній широті в іоносфері може зумовлювати зміну напрямків локальних вітрів і зміну напряму загальної іоносферної циркуляції. Розглянуто ще один тип хвиль, названих повільними магнітогідродинамічними хвилями, на які не впливає неоднорідність сил Коріоліса й Ампера. Ці хвилі виникають як суміш повільних альвенівських пертурбацій і пертурбацій типу вістлера та породжують геомагнітне поле порядку 10 - 100 нТл і більше. Встановлено, що УНЧ-хвилі під час взаємодії з локальними зональними вітрами можуть локалізуватися у вигляді нелінійних одиночних вихорів, що переміщуються вздовж кіл широти як у західному, так і у східному напрямі з швидкістю, відмінною від фазової швидкості відповідних лінійних хвиль. Вихори затухають повільно й мають довгий термін існування. Вони зумовлюють геомагнітні пульсації, на порядок більші, ніж лінійні хвилі. Вихрові структури переносять захоплені частинки навколишнього середовища, а також енергію та теплоту, і тому можуть бути елементами сильної макротурбуленції іоносфери. Індекс рубрикатора НБУВ: В654.042 + В654.052 + Д244.61
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|