Запропоновано ієрархічний комплекс критеріїв для розділення OH-вмісних філосилікатів на різні класи згідно з їх здатністю накопичувати і утримувати тритій в структурних OH-групах під час взаємодії з важкою водою. Критерії базуються на різниці мінеральної структури та кристалохімічних особливостей філосилікатів. Разом з тим, враховано структурні та енергетичні позиції OH-груп і молекул води в мінералах, потенційні механізми переносу тритію з водної фази до структури мінералу та механізми ізотопного обміну тритію з протонами OH-груп. Найбільш перспективними є філосилікати, які вміщують мобільні молекули води в міжшаровому чи канальному просторі мінеральної структури, а також ті, що мають суцільні сітки гідроксильних груп. У першому випадку молекули води підвищують здатність взаємодії тритію з протонами структурних OH-груп через кисневі іони сітки, в другому - тритій може входити в гідроксильні групи завдяки взаємодії вільних протонів матриці з іонами тритію з дисоційованих молекул НТО чи T2O.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"