Зазначено, що показання для стентангіопластики внутрішньої сонної артерії (ВСА) до кінця не визначено. Вони залежать від клінічної стадії захворювання, ступеня, морфології та локалізації ураження, а також регіональної церебральної перфузії. Мета роботи - аналіз початкового досвіду виконання стентангіопластики у хворих зі стенозами ВСА. Виконано 19 стентувань сонних артерій (18 атеросклеротичного генезу й один випадок васкуліту). У 14-ти пацієнтів були супутні захворювання (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, цукровий діабет). У 15-ти випадках використовували саморозширювані стенти й у 4-ти балонорозширювальні. Під час останніх втручань використовували нейропротекторні пристрої. Перед втручанням застосовували антиагрегантну терапію аспірином і клопідогрелем. Період віддаленого спостереження становив у середньому 17,5 міс. В усіх випадках стентування домоглися технічного ефекту. Зареєстровано три випадки ускладнень - один інсульт і два минущі порушення мозкового кровообігу. Випадків операційної летальності не було. За час спостереження виникла потреба в стентуванні контралатеральної ВСА в одному випадку, проведено одне вінцеве стентування та 2 операції вінцевого шунтування. Виконано ангіопластику в стенті у випадку рестенозу у хворого на васкуліт. Проведене ендоваскулярне лікування стенозів ВСА забезпечило задовільний технічний ефект у всіх 19-ти випадках. Частота ускладнень була низькою (3 випадки). Операційної летальності не спостерігалося.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"