Викладено спосіб тріангуляції гвинтових поверхонь, який дозволяє перейти від дискретного подання параметрів локальної геометрії тріангульованої поверхні до безперервного. Гвинтова поверхня розглядається як сукупність гвинтових траєкторій точок, що належать її торцевому перерізу. Це дозволяє використовувати замість плоского скінченного елемента частину циліндричної поверхні сталого радіуса, що має більшу гомеоморфність щодо гвинтової поверхні, ніж плоский елемент, який застосовується у разі традиційних способів тріангуляції.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"