РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000146535<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Кривдік С. Г. 
Типохімізм мінералів лужно-ультраосновних комплексів Українського щита як індикатор глибинності їх формування / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина // Мінерал. журн. - 2005. - 27, № 1. - С. 64-76. - Бібліогр.: 29 назв. - укp.

У процесі порівняння різних лужно-ультраосновних і карбонатитових комплексів Українського щита та інших регіонів світу виявлено певні особливості хімічного складу (типохімізм) породотвірних та акцесорних мінералів залежно від умов кристалізації. Показано відмінності у складі однойменних мінералів (олівін, клінопіроксен, амфіболи, слюди біотит-флогопітового ряду, лужний польовий шпат, апатит та деякі акцесорні мінерали) в гіпабісальних та глибинних карбонатитових комплексах. У перших олівін в лужних силікатних породах та карбонатитах має магнезіальний склад (форстерит), а в других - залізистий (до Fa70). Подібним чином еволюціонує склад клінопіроксену - в гіпабісальних комплексах він представлений ізоморфним рядом діопсид - егірин з незначним вмістом геденбергітового міналу, а в породах глибокоеродованих (абісальних) комплексів вміст егіринового міналу в цьому мінералі не перевищує 30 % за значної частки геденбергітового міналу (до 40 - 60 %). Аналогічні варіації складу амфіболів: в гіпабісальних комплексах це магнезіальні Ca - Al-гастингсити, катофорити і рибекіт-арфведсоніти, тоді як в абісальних кристалізуються менш магнезіальні амфіболи ізоморфних рядів гастингсит - катофорит, еденіт - катофорит, а також рихтерити та вінчити, а власне лужні амфіболи (рибекіт, арфведсоніт) невідомі. Для лужних порід та карбонатитів глибокоеродованих комплексів також характерні більш залізисті біотит і флогопіт, а тетраферифлогопіти (властиві гіпабісальним комплексам) трапляються досить рідко. За гіпабісальних умов можуть утворюватися флюорит та рідкісноземельні фторкарбонати, тоді як в абісальних комплексах цих мінералів не виявлено,

а фтор входить до складу апатиту, амфіболів, слюд (аж до повного насичення). В карбонатитах з глибокоеродованих комплексів породотвірні карбонати часто збагачені FeO (до 2 - 4 % в кальциті і до 5 - 6 - в доломіті). Ймовірно, крісталізацію такого рідкісного мінералу як церієвий фергусоніт в доломіткальцитових і доломітових карбонатитах Чернігівського масиву (Приазов'я) можна пояснити абісальними умовами його формування. Одним з головних чинників, що пояснює виявлені особливості складу мінералів в абісальних карбонатитових комплексах, вважається знижена фугітивність кисню у порівнянні з гіпабісальними масивами), яка сприяє входженню FeO в силікати і карбонати з утворенням їх високозалізистих різновидів.


Індекс рубрикатора НБУВ: Д45(45УКР)43

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського