На базі існуючих теорій окисно-деструкційних фотопроцесів вперше виділено основні техногенно-екологічні аспекти фотоокиснювальної деградації (ФОД) твердих полімерів у ракурсі завдань екологічного матеріалознавства, розроблено багатомодульну концепцію УФ-радіаційної атмосферостійкості та загальну формально-кінетичну модель ФОД полімерних матеріалів (ПМ) у комплексному поєднанні усіх етапів екологохімічних і фотофізичних процесів. На прикладі поліамідів у контексті сучасної "зеленої" фотохімії запропоновано структурно-функціональні блок-схеми імпактного техноекологічного моніторингу виробничо-експлуатаційних процесів і методи спрямованої "фотоутилізації" конкретних ПМ, а також розроблено швидкісні методи кінетичного контролю (Wo2, SEk, <$E roman Y sub tau>), рекомендовані для використання в режимі часових дифузійно-кінетичних (<$E gamma sub i>, ELAr, ELAk) чи фізико-механічних (Kp, KE, KM) та інгредієнтно-колористичних (KCol, MLR2) критеріїв оцінки ФОД.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"