Вивчено ефективність застосування різних доз інгаляційного кортикостероїда (ІКС) будесоніду в 40-ка хворих на персистувальну бронхіальну астму (БА). Доведено, що клінічний ефект терапії ІКС залежить від особливостей клітинно-медіаторної взаємодії. Здебільшого еозинофільне запалення, що супроводжується гіперпродукцією інтерлейкіну-5 (ІЛ-5), виявилось чутливим до застосування середніх доз ІКС. Інфільтрація слизової бронхів лімфоцитами, нейтрофілами, десквамація епітелію, підвищена продукція переважно фактора некрозу пухлин (<$E roman ФНП - alpha>) та ІЛ-8 характеризують тяжчий перебіг БА, що потребує застосування великих доз ІКС.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"