Мета дослідження - встановити поширеність пароксизмальної та постійної форми фібриляції передсердь (ФП) у хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), з'ясувати особливості клінічного перебігу та госпітальний прогноз виживання у цих групах пацієнтів у порівнянні з такими у пацієнтів з ГІМ без ФП. Проаналізовано 2 299 історій хвороб пацієнтів з ГІМ, послідовно госпіталізованих протягом 2000 - 2002 рр. Для діагностики ФП використовували метод приліжкового моніторування ЕКГ, яке виконували у всіх хворих протягом принаймні 48 год від моменту госпіталізації, реєстрацію ЕКГ у моменти виникнення симптомів аритмії та холтерівське моніторування ЕКГ. ФП діагностували у 271-го (11,8 %) хворого, з них пароксизмальну ФП - у 177 (7,7 %) пацієнтів, постійну ФП - у 94-х (4,1 %). Пацієнти з ФП були достовірно старшими за віком, у них спостерігали хронічну серцеву недостатність вищої стадії та вищий клас гострої лівошлуночкової недостатності (за Кілліпом), ніж у репрезентативній контрольній групі. Крім того, у групі пацієнтів з ФП спостерігали вищий рівень аспартатамінотрансферази, більший діаметр лівого передсердя, правого та лівого шлуночків, нижчу фракцію викиду лівого шлуночка. Клінічний перебіг ГІМ у пацієнтів з ФП достовірно частіше ускладнювався розвитком кардіогенного шоку та лівошлуночкової недостатності. Госпітальна летальність у цій групі пацієнтів становила 21,4 % у порівнянні з такою у контрольній групі - 6,5 %. Встановлено також особливості підгруп пацієнтів з постійною та пароксизмальною ФП.

• Сороківський Михайло Степанович (медичні науки)
• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)
• Тумак Ігор Миколайович (медичні науки)
• Черняга-Ройко Уляна Петрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"