Зазначено, що у хворих з тривалою серцевою патологією часто не враховується значення хронічного білково-енергетичного виснаження. У той же час синдром хронічної трофічної недостатності є приблизно у 50 % хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН), а серцевої кахексії (СК) - у 16 %. СК великою мірою визначає несприятливий прогноз у хворих на ХСН, а також спричинює збільшення частоти ускладнень і летальності після кардіохірургічних операцій як у дорослих, так і у дітей. У основі СК лежить одночасна втрата м'язової (у тому числі міокардіальної), жирової та кісткової тканини внаслідок багатофакторних нейроендокринних, метаболічних та імунних порушень. Представлено сучасні погляди на дефініцію СК, її діагностику, патогенез, методи профілактики та лікування. Доведено, що сьогодні в арсеналі лікаря найдієздатними методами лікування СК залишаються дозовані фізичні навантаження та додаткове харчування. Останнє доцільно використовувати у хворих як терапевтичного, так і хірургічного профілю. Методологія додаткового харчування в разі СК поки що недостатньо розроблена. Значний потенціал мають антицитокінна та, можливо, генна терапія.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"