Проаналізовано помилки й ускладнення у ході лікування 326-ти хворих з використанням занурювальних фіксаторів, серед них 238-ми хворим стабілізацію виконано фіксатором ХНДІОТ-П, 24-м хворим - Г-подібними пластинами для попереково-куприкового відділу, 52-м - багатосегментарними пластинами ХНДІОТ, Stryker, МОСТ. Серед технічних помилок неправильний вибір рівня фіксації був у 9-ти (2,4 %) хворих. Під час використання транспедикулярних фіксаторів проведення фіксуючих стрижнів поза межами ніжки дужки в міжхребцевий диск було в 80-ти (12 %) випадках із 672-х використаних стрижнів. Відхилення стрижнів до середини або зовні від ніжки дужки за даними КТ і МРТ було у 18 % хворих, пенетрація передньої поверхні тіла хребця - у 14 % хворих. У випадках фіксації нестабільних станів та у разі тривалого терміну фіксації міграція та переломи пластинчастих конструкцій були у 14,4 % хворих. Експериментально на 22-х анатомічних блоках поперекового відділу хребта знайдено навігаційне місце для введення транспедикулярного стрижня - це поглиблення між поперечним і нижнім суглобовим відростками. У випадках фіксації мобільних непошкоджених сегментів, металеві конструкції потрібно видалити в ранні терміни, після завершення формування кісткового зрощення пошкодження, що запобігає міграції та перелому фіксатора.

• Швець Анатолій Іванович (медичні науки)
• Швець Олексій Ігорович (технічні науки)
• Самойленко Анатолій Анатолійович (біологічні науки)
• Самойленко Андрій Анатолійович (технічні науки)
• Самойленко Алла Анатоліївна (історичні науки)
• Самойленко Антоніна Анатоліївна (технічні науки)
• Самойленко Олексій Олександрович (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"