Вивчено особливості клінічних виявів, гемодинамічних і морфофункціонального стану залежно від характеру вродженої вади серця (ВВС), за якої розвився синдром Ейзенменгера (СЕ). Обстежено 55 хворих з ВВС в фазі СЕ віком від 14-ти до 53-х років, середній вік (<$E 29,7~symbol С~3,2>) років, з яких 28 мали дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП), у 11-ти була відкрита артеріальна протока (ВАП) та у 16-ти був діагностований дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП). Діагноз ВВС та СЕ встановлено за допомогою катетеризації порожнин серця та ангіовентрикулографії у 32-х хворих, у решти за даними доплер-ЕхоКГ з візуалізацією патологічних шунтів. Обстеження хворих включало клінічні методи, ЕКГ у 12-ти відведеннях, рентгенографію органів грудної клітини, пульсоксиметрію. Оцінку внутрішньосерцевої гемодинаміки, функції шлуночків проведено за допомогою двомірної доплер-ЕхоКГ. Функціональний стан хворих оцінювали результатами проби з 6-хвилинною ходьбою. У всіх групах хворих з однаковою частотою відзначалися клінічні симптоми високої легеневої гіпертензії (ЛГ): задишка в разі помірного фізичного навантаження, біль в ділянці серця, запаморочення. Однак ознаки, що характеризують право-лівий скид - дифузний ціаноз, наявність "барабанних паличок" і "годинникових скелець", зниження сатурації O2 достовірно більше виражені у хворих з ДМШП та ВАП у порівнянні з ДМПП. У хворих з ДМПП виявлено ознаки збільшення правих відділів серця та зниження систолічної функції правого шлуночка. Для хворих з СЕ внаслідок ДМПП у порівнянні з хворими з ВАП та ДМШП характерна більша вираженість дилатації правого шлуночка та правого передсердя, не зважаючи на

меншу величину ЛГ. Більш давнє захворювання в разі ДМПП асоціюється з кращими показниками сатурації O2.

• Ташова Світлана Петрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"