Суперспіральна ДНК pGEMEX довжиною 3 993 пари нуклеотидів, іммобілізована на різних субстратах (свіжосколота слюда, стандартна та модифікована амінослюда), була візуалізована за допомогою атомносилової мікроскопії. На модифікованій амінослюді, яка характеризується підвищеною поверхневою щільністю заряду, були візуалізовані як плектономічні молекули суперспіральної ДНК, так і молекули з надзвичайно високим рівнем компактизації, значення суперспіральної щільності яких значно вище у порівнянні з раніше досягнутими експериментальна та розглянутими теоретично. За підвищення рівня компактизації ДНК довжина осі надсуперспіралізованих молекул зменшується від ~390 до - 140 нм з наступним утворенням мінітороїдів діаметром ~50 нм та молекул сферичної конформації. На основі аналізу одержаних зображень запропоновано модель можливих конформаційних переходів суперспіральної ДНК in vitro за відсутності протеїнів під час зростання щільності суперспіралізації. Результати показують, що компактизація суперспіральних молекул ДНК до рівня мінітороїдів та сфероїдів обумовлена зростанням поверхневої щільності заряду та гідрофобності амінослюди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.112.1

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"