Смислопродукуюча активність, яка виявляється в просторі свідомості, є водночас індивідно- і соціально-орієнтованою. Смисли в межах парадигми, що розглядається, не створюються на індивідному рівні, але саме від індивідної самості залежить, сприйняти чи ні певний нормативний конструкт соціальної реальності як смисл. Зазначено, в процесі функціонування соціальної системи спостерігається пріоритет смислів, які постають вже як символічний продукт міжіндивідної взаємодії мікроконтексту і мікросегменту соціального простору.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"