Буболо Л. С. Защитный эффект тепловой закалки от фотоингибирования фотосинтетического аппарата пшеницы при высокой температуре / Л. С. Буболо, И. М. Кислюк, Т. В. Палеева, О. А. Шерстнева // Физиология и биохимия культур. растений. - 2004. - 36, № 6. - С. 485-494. - Библиогр.: 26 назв. - рус.Досліджено ефект теплового загартування на термо- та фотостабільність фотосинтетичного апарату пшениці. Прогрів 15-добових рослин протягом 3 год за 38 - 39 <$E symbol Р>C підвищує стійкість фотосинтезу до спільної дії яскравого світла та прогріву за 42 <$E symbol Р>C, проте не впливає на стійкість до світлового стресу за 30 <$E symbol Р>C. Загартування запобігає посиленому високою температурою фотоушкодженню найчутливішої частини хлоропластів у листках і спричиняє збільшення довжини тилакоїдів і частки багатотилакоїдних гран. Так само збільшуються розміри тилакоїдної системи внаслідок 30-хвилинного прогріву за 42 <$E symbol Р>C і 60-хвилинної експозиції листків на яскравому світлі (370 <$E roman {Вт "/" м} sup 2> ФАР) за 30 <$E symbol Р>C. Зміни у структурі хлоропластів не супроводжуються змінами у вмісті фотосинтетичних пігментів. Зроблено висновок, що захисний ефект загартування не пов'язаний з нагромадженням зеаксантину й активацією ксантофілового циклу. Ключ. слова: Triticum aestivum L., фотосинтез, фотоингибирование, термостабильность, закалка, тепловой шок, ксантофилловый цикл, хлоропласт, ультраструктура Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-271.2
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|