Розглянуто основні механізми негативного впливу фібриляції передсердь (ФП) на кардіогемодинаміку, систематизовано дані щодо можливостей ехокардіографічної діагностики дисфункції міокарда та визначено найбільш інформативні методи оцінки систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ФП. Для діагностики систолічної дисфункції міокарда доцільно застосовувати визначення фракції викиду ЛШ у В-режимі за методом Сімпсона, оцінку руху мітрального кільця, визначеного у М-режимі. Інформативним методом є також визначення швидкості поширення потоку (ШПП) за методом одномірної кольорової доплерографії. Для діагностики діастолічної дисфункції міокарда доцільним є визначення: максимальної швидкості раннього наповнення ЛШ (пік Е), часу прискорення піку раннього наповнення ЛШ (АссТ), ШПП, відношення Е/ШПП, а також часу ізоволюмічного розслаблення ЛШ (IVRT). Для коректної оцінки вимірювання слід проводити у трьох серцевих циклах. За ФП неможливо визначити співвідношення піків раннього та пізнього наповнення ЛШ, а також часу сповільнення раннього наповнення ЛШ (DecT). Для оцінки глобальної функції ЛШ можна також застосовувати індекс функціональної здатності міокарда (індекс Теі). За даними обстеження 23 пацієнтів з ФП, найкраще відтворюваними показниками виявилися ШПП, амплітуда піку Е, співвідношення Е/ШПП, оцінка руху мітрального клапана та раннього діастолічного прикриття мітрального клапана, визначеного у М-режимі, дещо нижчою - відтворюваність IVRT, періоду ізоволюмічного скорочення ЛШ та АссТ. Відтворюваність індексу Теі була межовою.

• Ліфантьєва Наталія Олександрівна (медичні науки)
• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"