У межах моделі спалахового процесу Хейвартса - Пріста - Раста досліджено умови виникнення та розвитку нестійкостей низькочастотних плазмових хвиль у поверхневому шарі післяспалахової петлі в активній області на Сонці. Нестійкість може виникнути на певній висоті у петлі в результаті спільної дії кількох факторів: крупномасштабного магнітного поля <$E {bold roman B} sub 0> і скінченного значення ларморівського радіуса іонів, слабкого електричного ("субдрейсерівського") поля <$E {bold roman E} sub 0> у петлі, паралельного до магнітного, дрейфового руху плазми через наявність у ній просторових неоднорідностей густини та температури. Дисперсійні рівняння для квазіперпендикулярних збурень (відносно <$E {bold roman B} sub 0~||~{bold roman E} sub 0>) вироджується у поліном четвертого степеня відносно безрозмірної частоти. Один з його коренів, що відповідає кінетичній альвенівській хвилі, виявляється нестійким до малих збурень, причому ця нестійкість має чітко виражений пороговий характер.

• Герасименко Світлана Володимирівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"