Зазначено, що ішемічна хвороба серця є найчастішою причиною серцевої недостатності. Стан дисфункції міокарда лівого шлуночка, що став наслідком ішемічної хвороби серця, прийнято називати ішемічною кардіоміопатією, яку пов'язують із постінфарктною серцевою недостатністю, тривалою та/або нестабільною ішемічною хворобою серця. Сучасна фармакотерапія серцевої недостатності ішемічного генезу полягає, передусім, у вторинній профілактиці ішемії й обмеженні її можливих негативних наслідків. Це лікування грунтується на патофізіологічних засадах розвитку серцевої недостатності, в основі яких поміж іншим лежить нейрогормональна активація, пов'язана з ренін-ангіотензин-альдостероновою та вегетативною нервовою системами. У хворих із серцевою недостатністю доведено позитивний вплив інгібіторів АПФ на тривалість життя. З іншого боку, ці ліки разом зі статинами стабілізують атеросклеротичні бляшки в коронарних судинах. Препаратами першого ряду в лікуванні хронічної ішемічної хвороби серця поряд з ацетилсаліциловою кислотою та <$E beta>-адреноблокаторами визнано також інгібітори АПФ.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"