Проведено цитогенетичне обстеження чотирьох груп дітей з наявною та відсутньою патологією щитовидної залози, що народилися від батьків, в яких іонізуюче випромінювання виступало як виробничий (учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) чи екологічний (мешканці забрудненої радіонуклідами місцевості, які одержали так званий йодний удар у 1986 р.) фактор шкідливості. Визначено рівні та спектр хромосомних аберацій у 48- і 144-годинній культурах лімфоцитів периферичної крові. У разі короткотривалої інкубації лімфоцитів обстежені групи не відрізнялись за частотою інтегральних цитогенетичних показників, які відповідали віковій нормі, але в групі дітей, народжених від батьків - мешканців контамінованої радіоізотопами йоду та цезію місцевості, встановлено підвищення рівня обмінних аберацій хромосомного типу. За довготривалої інкубації лімфоцитів дітей з хронічним тиреоїдитом, народжених від опромінених батьків, виявлено вірогідне зростання частоти деяких аберацій як хроматидного, так і хромосомного типів. Підвищення частоти одиночних фрагментів підтверджує можливість експресії віддаленої хромосомної нестабільності у послідовних мітозах. Зростання рівня аберацій хромосомного типу - стабільних (аномальні моноцентрики) та нестабільних (центричні кільця) - свідчить як про реальність трансгенераційного феномену хромосомної нестабільності у нащадків опромінених батьків, так і про дестабілізацію їх геному внаслідок несприятливої екологічної ситуації в місцях проживання.

• Дибський Сергій Сергійович (біологічні науки)
• Дибська Олена Борисівна (біологічні науки)
• Педан Людмила Ростиславівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"